StateOfAffairs

Споживання молочних продуктів в Україні: нижче норми, але ринок залишається стабільним попри виклики

Незважаючи на те, що молочні продукти є невід'ємною частиною раціону українців, їхнє фактичне споживання значно поступається рекомендованим медичним нормам. Водночас, ця категорія товарів демонструє дивовижну стійкість у продуктовому ритейлі, адаптуючись до нових реалій та викликів.

Андрій ШевченкоАндрій Шевченко14.02.202602 хвилини читання
Споживання молочних продуктів в Україні: нижче норми, але ринок залишається стабільним попри виклики
Споживання молочних продуктів в Україні: нижче норми, але ринок залишається стабільним попри виклики

Молочна група товарів традиційно посідає чільне місце у споживчому кошику українців. Проте, аналіз статистики свідчить про цікаву тенденцію: фактичний обсяг споживання молочних продуктів в країні є нижчим за науково обґрунтовані медичні рекомендації. При цьому структура попиту зазнає поступових змін, а сама категорія зберігає свою стабільність на ринку.

За офіційними даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, середньостатистичний українець споживає приблизно 190–200 кілограмів молока на рік, у перерахунку на молочний еквівалент. Це суттєво відрізняється від рекомендованої норми раціонального харчування, яка становить понад 300 кілограмів на особу щорічно. Таким чином, українці споживають приблизно на третину менше молочних продуктів, ніж це вважається оптимальним для здоров'я.

Попри це, повного відтоку від молочної продукції не спостерігається. Дослідження ринку, проведені All Retail та галузевими аналітиками, показують, що понад 90% населення регулярно купує молочні продукти. Найбільш затребуваними залишаються базові позиції: молоко, сметана, масло та твердий сир, що підкреслює їхню фундаментальну роль у харчуванні.

У глобальному контексті, Україна посідає середню позицію за рівнем споживання молочних продуктів. Дані FAO та Eurostat свідчать, що у країнах Європейського Союзу цей показник коливається від 250 до 300 кг на особу на рік, а у лідерах, таких як Фінляндія та Ірландія, сягає 350–400 кг. Для порівняння, у США споживання становить 270–290 кг, тоді як у Китаї – лише 40–50 кг, що пояснюється історичними харчовими традиціями та високим рівнем непереносимості лактози. Це демонструє, що Україна випереджає більшість азіатських країн, але значно відстає від Західної Європи.

Повномасштабне вторгнення у 2022 році справило значний вплив на молочну галузь. Було зафіксовано скорочення виробництва через окупацію територій та втрату поголів'я, а також зростання собівартості виробництва через подорожчання енергоресурсів, логістики та кормів. Проте, незважаючи на ці виклики, категорія не зазнала різкого падіння.

Галузеві аналітики відзначають стабілізацію внутрішнього попиту у 2023–2024 роках. Споживачі не відмовляються від молочних продуктів, але стають більш вибагливими, ретельніше вивчаючи склад, порівнюючи жирність та віддаючи перевагу власним торговим маркам. Це зумовлює зміни в асортименті великих торговельних мереж, які пропонують ширший вибір натуральних, ферментованих, безлактозних продуктів та різноманітних сирів, відповідаючи на раціональний вибір сучасного покупця.

Поділитися статтею

Читайте більше новин у розділі Економіка