Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв під час наради, присвяченої посиленню боротьби з фінансовими злочинами, розкрив шокуючі деталі масштабної схеми відмивання грошей. За його словами, через одну з фінансових установ країни було «прогнано» понад 7 трильйонів тенге, що еквівалентно майже 14 мільярдам доларів США.
Ці кошти надійшли з «сусідньої країни», як висловився Токаєв, не залишаючи сумнівів, що йдеться саме про Російську Федерацію. Глава держави назвав цей факт «обурливим» з точки зору права, економіки та навіть політики, наголосивши на неприпустимості подібних шахрайських фінансових операцій.
Ця заява пролунала на тлі посилення фінансового контролю, який Казахстан запровадив минулої осені. Зокрема, під пильну увагу потрапили громадяни Росії, які дистанційно оформлювали банківські картки в Казахстані. Деяким з них вже повідомили про початок розслідувань щодо їхньої фінансової діяльності.
За інформацією, що циркулює у ЗМІ, до цих злочинних схем можуть бути причетні посередники. Вони активно допомагали російським громадянам отримувати індивідуальні ідентифікаційні номери (ІІН) та відкривати банківські рахунки, що стало ключовим елементом для подальшого відмивання коштів.
Проблема використання фінансової системи Казахстану нерезидентами для незаконних цілей набула значних масштабів. Агентство з регулювання та розвитку фінансового ринку країни раніше інформувало, що у 2024 році понад 90% власників карток, задіяних у відмиванні злочинних доходів, були іноземними громадянами.
Загалом за рік було зафіксовано 6,2 тисячі випадків використання так званих «дроп-карток» — карток, оформлених на підставних осіб. Загальна сума операцій, проведених через ці картки, сягнула 24 мільярдів тенге, або близько 47 мільйонів доларів США.
Публічне викриття Токаєвим цих схем підкреслює зростаюче бажання Астани дистанціюватися від російських фінансових потоків, які можуть підпадати під міжнародні санкції, та посилити прозорість власної банківської системи.