Проблема замерзання дизельного пального взимку не є абсолютно новою для України. Щороку деякі постачальники не встигають реалізувати літні або демісезонні сорти дизеля, які не призначені для низьких температур. Однак цьогорічні холоди виявилися особливо суворими, з нічними температурами, що опускалися нижче -20 градусів Цельсія у північних та центральних регіонах.
Ці показники значно перевищують стандартну температуру фільтрації для зимового дизеля, яка зазвичай становить -20°C. Ключовим показником є CFPP (Cold Filter Plugging Point), що визначає граничну температуру, при якій парафін блокує паливний фільтр. Існує також CP (Cloud Point) – температура, при якій паливо починає мутніти через появу кристалів парафіну, хоча це ще не означає його непридатність до використання.
Головною причиною поточних проблем із зимовим дизелем є докорінна перебудова системи постачання нафтопродуктів в Україну. До повномасштабного вторгнення основним виробником морозостійкого дизельного пального, включаючи арктичні марки з температурою фільтрації до -32°C, був Кременчуцький НПЗ «Укртатнафта».
Крім того, значні обсяги дизеля надходили з Білорусі та Росії, які, будучи північними країнами, постачали пальне відповідної якості. Однак з літа 2022 року, після руйнування Кременчуцького НПЗ та припинення поставок з РФ/РБ, ситуація кардинально змінилася.
Наразі понад 40% ринку дизельного пального надходить з південного напрямку, зокрема з Греції, Туреччини, Саудівської Аравії та Кувейту. У цих теплих країнах немає потреби у виробництві морозостійких марок. Тому для адаптації пального до українських умов у нього додають так звані «антигелі» або депресорні присадки.
Ці добавки, які збільшують собівартість дизеля на 3-4 долари за тонну, запобігають злипанню кристалів парафіну, що блокують фільтр. Проте їхній ефект є обмеженим: досягти параметрів нижче -20°C за їх допомогою вкрай складно, а ще нижче – практично неможливо. Грецький НПЗ Hellenic Petroleum, один з найбільших постачальників, активно використовує такі присадки.
Деякі трейдери на Півдні України вдаються до нетрадиційних методів, дозволяючи пальному відстоятися, щоб парафін випав в осад. Верхній шар дизеля, що залишається, використовується, а парафінові залишки планують «розмазати» по нових обсягах пального навесні, коли морози відступлять. Це свідчить про винахідливість, але й про системні проблеми з якістю пального в умовах суворої зими.