StateOfAffairs

ЄСПЛ відмовив у розгляді скарг проти України у справі збитого MH17

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) відхилив групу скарг, поданих родичами трьох загиблих на борту рейсу MH17, які звинувачували Україну в тому, що вона не закрила повітряний простір над зоною бойових дій у липні 2014 року. Суд дійшов висновку, що заявники не вичерпали всі національні судові можливості перед зверненням до ЄСПЛ.

Марія БондаренкоМарія Бондаренко14.02.202602 хвилини читання
ЄСПЛ відмовив у розгляді скарг проти України у справі збитого MH17
ЄСПЛ відмовив у розгляді скарг проти України у справі збитого MH17

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення відмовити у розгляді скарг, поданих родичами трьох жертв катастрофи рейсу MH17. Заявники наполягали на відповідальності України за незакриття неба над Донбасом у липні 2014 року, посилаючись на статтю 2 Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує право на життя.

Родичі загиблих стверджували, що українська влада не вжила достатніх заходів для захисту життя їхніх близьких. Вони аргументували, що Україна мала б знати про наявність у підтримуваних Росією бойовиків озброєння, здатного уразити цивільний літак на висоті понад 10 кілометрів, виходячи з триваючого збройного конфлікту та арсеналу РФ.

Однак ЄСПЛ не погодився з аргументами заявників щодо неможливості ефективного розгляду справи в українських судах. Суд зазначив, що українське законодавство передбачає можливість звернення до національних судів, зокрема й для іноземних громадян. Як приклад ефективності української судової системи було наведено розслідування Скнилівської трагедії, після якої винні особи отримали вироки.

Крім того, суд звернув увагу на те, що Україна того ж дня, 17 липня 2014 року, ініціювала розслідування щодо авіаційної безпеки паралельно з розслідуванням збиття MH17 як терористичного акту. Пізніше це розслідування було делеговано нідерландській Dutch Safety Board.

Судді ЄСПЛ підкреслили, що вони не можуть спекулювати щодо того, чи знали українські органи цивільної авіації про наявність ЗРК "Бук" у бойовиків "ДНР" станом на 17 липня 2014 року. Також було б некоректно припускати, чи мала Україна інформацію про відсутність радара у розрахунку ЗРК, що міг би допомогти розрізнити цілі.

Було нагадано, що розслідування в Гаазі встановило, що ЗРК "Бук" прибув на контрольовану бойовиками територію України з Росії лише пізно ввечері 16 липня. Це свідчить про те, що Україна могла не мати оперативної інформації про його присутність у момент катастрофи.

У підсумку, ЄСПЛ дійшов висновку, що питання мало б спершу розглядатися в Україні відповідно до національного законодавства, перш ніж звертатися до Європейського суду. Скаргу було визнано неприйнятною через невичерпання можливостей у межах судової системи національного рівня.

Нагадаємо, Окружний суд Гааги 17 листопада 2022 року заочно засудив Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та Леоніда Харченка до довічного ув'язнення за їхню роль у збитті малайзійського лайнера MH17. Суд також постановив виплатити родичам загиблих понад 16 мільйонів євро компенсації та визнав, що Росія контролювала "ДНР" під час трагедії. У 2025 році ICAO також визнала відповідальність Росії за збиття рейсу MH17.

Поділитися статтею

Читайте більше новин у розділі Світ