Оприлюднення файлів Джеффрі Епштейна спричинило значний резонанс в українському суспільстві, розділивши реакції на кілька категорій. Багато жінок ділилися власним досвідом зіткнення з неприйнятною поведінкою, тоді як інші намагалися перетворити серйозну тему на об'єкт жартів або іншої вигоди. Проте, значна частина суспільства, включно з чоловіками, наголошувала на необхідності сприймати ці події виключно як злочини, а не світську хроніку.
Мережа Епштейна, яка сягнула й України, демонструє, що подібні злочини не є справою поодиноких виродків. Це ціла індустрія, що функціонувала десятиліттями, рекрутуючи підлітків для розваг заможних осіб. Експерти наголошують, що Епштейн є лише верхівкою айсберга, а багато інших каналів збуту порнографічної продукції та експлуатації досі активно працюють.
Корінь проблеми, на думку аналітиків, полягає у так званій «піраміді насильства». Ця система ілюструє, як начебто невинні «приколи» або легковажні висловлювання можуть стати основою, з якої виростають серйозні злочини. Саме побутова нормалізація насильства робить суспільство неспроможним ефективно боротися з його проявами.
Яскравим прикладом такої ситуації є український серіал «Тиха нава», де показано містечко, в якому протягом років відбуваються зґвалтування, а місцева поліція приховує правду. Це підкреслює небезпеку, коли жарти про насильство призводять до знецінення самого злочину. Якщо зґвалтування стає темою для жартів, то чи не перестає воно сприйматися як серйозне правопорушення?
Ця проблема не нова для України. Ще у 2016 році, під час флешмобу #яНеБоюсьСказати, коли українські жінки відкрито ділилися досвідом пережитого насильства, деякі публічні особи дозволяли собі неприпустимі коментарі. Наприклад, Юрій Винничук тоді написав неоднозначний текст, який викликав обурення. Хоча за десять років тон дискусії змінився, а імперії насильства засуджуються, аспект «світської хроніки» все ще зберігається.
Журналісти закликають українську аудиторію звернути увагу на власні реалії та проаналізувати стан побутового сексизму у 2026 році. Чи не створюємо ми ґрунт для майбутніх «Епштейнів»? Ресурс «Гендер в деталях» з 2021 року веде #сексизм_патруль та з 2023 року вручає Антипремію «Сексист року», бореться за оздоровлення інституту репутації як ключового елемента протидії насильству.
Збірка номінантів на Антипремію «Сексист року – 2025» виявилася великою та різноманітною, що свідчить про інституційну відсталість. Ця тенденція може бути наслідком як різниці поколінь, так і організаційної інерції, що призводить до неспроможності ефективно реагувати на прояви сексизму та насильства.