Поява китайської моделі штучного інтелекту DeepSeek рік тому стала справжнім шоком для західних технологічних гігантів. Ця модель продемонструвала вражаючу ефективність при відносно скромних витратах, поставивши під сумнів технологічну перевагу США у сфері ШІ.
Хоча спочатку ринки відреагували падінням акцій, згодом ситуація стабілізувалася. Американські компанії, такі як Nvidia, досягли рекордних капіталізацій, а OpenAI та Google продовжують інвестувати мільярди у боротьбу за лідерство. Проте, за лаштунками фінансових звітів, Китай продовжує впевнено реалізовувати свою стратегію.
Поки західний світ зосереджений на рекордних інвестиціях та обговоренні потенційної «ШІ-бульбашки», китайські розробки методично розширюють свою аудиторію. Якщо у 2024 році китайськими ШІ-моделями користувався лише 1% населення, то вже через рік цей показник перевищив 15%.
Найбільш помітне зростання зафіксовано у країнах так званого Глобального Півдня. Це регіони зі складними відносинами із Заходом та нижчою платоспроможністю, де Китай активно розширює свій економічний та інфраструктурний вплив. Тут китайський ШІ стає привабливою альтернативою.
Фактично, успіх китайського ШІ повторює вже відпрацьовану КНР модель у сферах електромобілів та літієвих батарей. Поєднання державної підтримки, відкритого коду (open-source) та, як наслідок, низької вартості, робить китайські рішення надзвичайно конкурентними та доступними.
Одним із перших, хто публічно забив на сполох щодо цієї тенденції, став президент Microsoft Бред Сміт. Він наголосив, що американські ШІ-компанії програють конкурентам з КНР на ринках за межами західних країн.
Зокрема, DeepSeek R1 набуває значної популярності у країнах, що розвиваються. Наприклад, в Ефіопії її частка ринку становить 18%, а у Зімбабве – 17%. Це свідчить про те, що Китай успішно заповнює технологічний вакуум, де західні компанії не мають достатньої присутності.
Китайські моделі також домінують у країнах, які перебувають під санкціями США та ЄС і мають обмежений доступ до західних технологій. У Білорусі DeepSeek займає 56% ринку, на Кубі – 49%, а в Росії – 43%. Це підтверджує, що стратегія Пекіна, заснована на дешевих open-source моделях та масштабних державних субсидіях, дозволяє китайським компаніям швидко масштабуватися та витісняти західних гравців.