Нафтовий ринок наразі перебуває у фазі відносної рівноваги, що стало несподіванкою для багатьох аналітиків, які очікували падіння цін через прогнозований профіцит пропозиції.
Ключовим фактором, що нівелює тиск надлишку, виявилася динаміка американської валюти.
Ослаблення долара США робить нафту, яка котирується у доларах, дешевшою для покупців, що використовують інші валюти.
Це стимулює попит і, відповідно, надає підтримку цінам, ефективно компенсуючи побоювання щодо перевищення пропозиції над попитом.
Крім валютного чинника, значний вплив має загальний оптимізм на фінансових ринках.
Інвестори позитивно оцінюють перспективи світової економіки, що підкріплюється конкретними економічними показниками.
Зокрема, економічне зростання у Сполучених Штатах Америки демонструє надійність, про що свідчить стійкий рівень ВВП.
США залишаються найбільшим споживачем нафти, і їхня економічна активність є критично важливою для глобального попиту.
Паралельно, Китай, другий за величиною споживач, активно запроваджує економічні стимули.
Ці заходи спрямовані на підтримку внутрішнього зростання, що неминуче призводить до збільшення споживання енергоресурсів, включаючи нафту та нафтопродукти.
Попри поточну стабільність, ринок не ігнорує довгострокові ризики.
Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) раніше прогнозувало значний надлишок нафти на світовому ринку вже до 2026 року.
Ці прогнози викликані очікуваним зростанням видобутку, особливо в країнах, що не входять до ОПЕК+.
Проте, на даний момент, короткострокові позитивні чинники, такі як слабкий долар та економічне відновлення ключових гравців, успішно утримують ціни від різкого зниження, дозволяючи нафтовому ринку зберігати відносну рівновагу.