США демонструють агресивну стратегію щодо розширення своєї частки на світовому ринку кукурудзи, що особливо відчутно для України. Американські експортери не лише зміцнюють позиції на вже освоєних ринках, але й активно освоюють нові, методично витісняючи конкурентів.
Ключовим полем конкуренції є Європейський Союз, що входить до п'ятірки найбільших імпортерів кукурудзи для обох країн. За даними Latifundist.com, у період між сезонами 2023/24 та 2024/25 років США збільшили поставки до ЄС на 6,5 млн тонн, тоді як український експорт до цього регіону скоротився на 7,5 млн тонн.
Основними драйверами зростання американського експорту стали Південна Корея та ЄС, зокрема Іспанія. Крім того, США успішно вийшли на нові для себе ринки, такі як Єгипет, Туніс, Ізраїль та В'єтнам, що свідчить про диверсифікацію їхніх торговельних партнерів.
Вікторія Блажко, керівниця редакційного контенту та аналітики ASAP Agri, зазначає, що для України динаміка виглядає майже дзеркальною. На більшості ринків прямої конкуренції, де США нарощували обсяги, українські поставки кукурудзи суттєво скорочувалися. Найбільш помітно це проявилося в Італії, Нідерландах та Португалії.
Навіть значне зростання експорту до Туреччини, яка стала головним напрямком переорієнтації для української кукурудзи, не змогло повністю компенсувати втрати на європейських ринках. За словами Блажко, Україна змогла зберегти або частково посилити позиції лише на окремих ринках, таких як Іспанія, Південна Корея, В'єтнам та Ізраїль.
У 2025–2026 роках США закріпили свої позиції на ключових ринках завдяки низці торговельних угод, що передбачають фіксовані обсяги поставок та усунення торговельних бар'єрів. Приміром, Японія зобов'язалася закуповувати американську агропродукцію на 8 млрд доларів щорічно, а Південна Корея більш ніж удвічі збільшила імпорт кукурудзи зі США.
У Південно-Східній Азії Сполучені Штати отримали безмитний доступ до Індонезії та уклали домовленості про прямі закупівлі з В'єтнамом, Таїландом, Філіппінами, Бангладеш і Тайванем. Угода про