Глава угорського зовнішньополітичного відомства Петер Сійярто публічно заявив про зростаючі ризики для енергетичної стабільності Угорщини. Міністр підкреслив, що країна стикається з безпрецедентними викликами, спричиненими зміною геополітичного ландшафту та скороченням імпорту енергоресурсів із Російської Федерації.
Сійярто чітко дав зрозуміти, що для Угорщини, яка традиційно сильно залежить від російського газу та нафти, процес припинення цих поставок є вкрай загрозливим. Він охарактеризував поточний стан як «дуже небезпечну ситуацію», що вимагає негайного пошуку альтернативних рішень.
Ця заява корелює з довгостроковою позицією уряду Віктора Орбана, який неодноразово виступав проти санкцій Європейського Союзу, що стосуються енергетичного сектору РФ. Будапешт стверджує, що повна відмова від російських енергоносіїв без належної альтернативи може мати катастрофічні наслідки для національної економіки та добробуту громадян.
Угорщина, не маючи виходу до моря та значних власних енергетичних ресурсів, залишається однією з найбільш уразливих країн ЄС у контексті енергетичного переходу. Саме тому будь-яке скорочення або повне припинення поставок із Росії викликає таку гостру реакцію на найвищому політичному рівні.
Міністр Сійярто не уточнив, які саме кроки планує здійснити уряд для мінімізації цих ризиків, але його слова слугують чітким сигналом міжнародній спільноті про критичний стан енергетичної безпеки країни. Він наголосив на необхідності збереження прагматичного підходу до постачання енергії, незважаючи на політичні розбіжності.
Експерти зазначають, що Угорщина намагається балансувати між зобов'язаннями перед ЄС та необхідністю забезпечити безперебійне функціонування своєї економіки. Однак, як показує заява Сійярто, цей баланс стає дедалі складнішим, оскільки тиск на скорочення залежності від Москви зростає.