Міністерство оборони США (Пентагон) представило довгоочікуваний документ, що окреслює військову стратегію країни на найближчі роки — Стратегію національної оборони (СНО) на 2026 рік.
Ця стратегія відображає глибокі зміни у сприйнятті глобальних загроз Вашингтоном.
Ключовим і, можливо, найбільш значущим пріоритетом, зазначеним у СНО, є забезпечення безпеки безпосередньо території Сполучених Штатів та всієї Західної півкулі.
Це свідчить про те, що внутрішня оборона та захист американських кордонів виходять на перший план, потенційно випереджаючи масштабну участь у конфліктах за кордоном.
Що стосується міжнародних партнерів, стратегія передбачає «обмежену підтримку союзників».
Хоча США продовжуватимуть співпрацю, акцент робиться на тому, що союзники повинні брати на себе більшу відповідальність за власну безпеку.
Це може свідчити про прагнення Вашингтона до більш збалансованого розподілу оборонних витрат та військових зусиль.
Особливу увагу приділено Китаю, який визначено як довгостроковий стратегічний конкурент.
Стратегія декларує намір будувати відносини з Пекіном «на основі сили».
Це означає, що діалог та співпраця будуть можливі лише за умови, що США зберігатимуть беззаперечну військову перевагу та готовність до стримування агресії.
Хоча деталі щодо Росії у наявному огляді стратегії не розкриваються так детально, як щодо Китаю, загальний контекст СНО 2026 підтверджує, що РФ залишається значною загрозою.
Проте, пріоритетність Китаю як «виклику, що визначає епоху», є очевидною.
Нова стратегія відображає перехід від фокусу на боротьбі з тероризмом до протистояння великим державним конкурентам, де Китай займає центральне місце, а Росія є регіональною, хоча й небезпечною, силою.