Казахстан прагне консолідувати контроль над стратегічними енергетичними об'єктами, подавши заявку на викуп частки, що належить російській компанії «Лукойл». Інформацію про звернення до американської влади підтвердив міністр енергетики Казахстану Єрлан Аккенженов, про що повідомляє агентство Reuters.
Російський нафтовий гігант «Лукойл» володіє значними частками у двох найбільших нафтових родовищах Казахстану — Карачаганак та Тенгіз. Крім того, компанія є учасником Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК), який є ключовим маршрутом для експорту казахстанської нафти через російський порт Новоросійськ.
Родовище Тенгіз є одним із найважливіших у країні, забезпечуючи значні обсяги видобутку. За даними «Нафторинку», лише за 2025 рік обсяги видобутку на цьому об'єкті перевищили 39 мільйонів тонн, що підкреслює стратегічну важливість контролю над цими активами для Астани.
Необхідність продажу цих активів виникла після того, як Сполучені Штати запровадили санкції проти «Лукойлу» у жовтні 2025 року. Згідно з умовами санкційного режиму, компанія має завершити продаж усіх своїх закордонних активів до 28 лютого 2026 року.
Заявка Казахстану на придбання активів має бути розглянута Управлінням з контролю за іноземними активами США (OFAC). Саме цей орган уповноважений розглядати та надавати погодження на будь-які операції, пов'язані з активами компаній, що перебувають під американськими санкціями.
Казахстан не єдиний, хто реагує на продаж активів «Лукойлу» під тиском санкцій. Раніше, у листопаді 2025 року, Болгарія розробляла законодавчі зміни, спрямовані на взяття під державний контроль нафтопереробного заводу «Лукойлу» в Бургасі. Метою було подальший продаж заводу новому власнику для захисту об'єкта від вторинних санкцій США.
Крім того, на початку січня Ірак ухвалив рішення про націоналізацію операцій російської компанії на одному з її нафтових родовищ у країні. Ці події свідчать про глобальні наслідки американських обмежень для російського енергетичного сектора.