Європейський Союз продовжує політику фінансового та політичного тиску на росію. Нещодавнє рішення про внесення рф до так званого «чорного списку» є прямим наслідком оцінки ризиків, пов'язаних із недостатнім контролем за фінансовими потоками та потенційним відмиванням грошей.
Це офіційне включення до переліку юрисдикцій із високим ризиком означає, що фінансові установи ЄС тепер зобов'язані застосовувати посилені заходи належної перевірки (due diligence) до будь-яких транзакцій, що стосуються російських суб'єктів. Фактично, це створює додаткові бюрократичні та операційні перешкоди, що ускладнює міжнародну фінансову діяльність російських банків.
Окрім фінансових обмежень, Євросоюз активно працює над розширенням санкційного режиму. Наразі на стадії обговорення перебуває вже 20-й за рахунком пакет обмежувальних заходів, спрямованих на подальше послаблення військової та економічної спроможності Москви.
Однією з ключових ініціатив, що розглядаються в рамках нового пакета, є заборона на в'їзд до Шенгенської зони для колишніх російських військовослужбовців. Цей захід спрямований на обмеження пересування осіб, які брали участь у агресивній війні проти України, навіть після їхнього звільнення з лав збройних сил.
Обговорення цього пункту викликає певні дискусії серед країн-членів, але загальна тенденція свідчить про намір ЄС максимально ізолювати росію на всіх рівнях. Мета полягає не лише в економічному тиску, але й у притягненні до відповідальності осіб, причетних до військових злочинів та агресії.
Внесення до «чорного списку» та підготовка нових санкцій є частиною скоординованої стратегії ЄС, спрямованої на припинення фінансування військової машини Кремля та мінімізацію можливостей обходу вже чинних обмежень. Це рішення надсилає чіткий сигнал про те, що Європа не толеруватиме використання своєї фінансової системи для незаконних цілей.
Таким чином, росія стикається з подвійним ударом: посиленням контролю за її фінансовими потоками та розширенням персональних і секторальних санкцій, що лише поглиблює її міжнародну ізоляцію.