Згідно з аналізом Financial Times (FT), фінансові надходження росії від експорту нафти та газу зазнали різкого падіння. Загальне скорочення доходів від енергоносіїв досягло критичної позначки у 20% за минулий рік, що стало серйозним ударом по фінансовій стабільності Кремля.
Основною причиною такого обвалу експерти називають зростання дисконту, який росія змушена надавати покупцям своєї сирої нафти. Через запровадження цінової стелі та ембарго, Москва втратила доступ до традиційних європейських ринків і була змушена переорієнтуватися на Азію, пропонуючи значно нижчі ціни, ніж світові бенчмарки.
Крім того, на фінансові показники вплинула загальна динаміка світових цін на нафту. Хоча ціни залишалися відносно високими, вони не змогли компенсувати втрати, спричинені необхідністю продавати російську нафту марки Urals зі значною різницею від Brent.
Це падіння доходів створює додаткові виклики для російської економіки, яка вже перебуває під тиском військових витрат та ізоляції. Зменшення нафтогазових надходжень, які традиційно формують значну частину федерального бюджету, ускладнює фінансування державних програм та військової машини.
Санкційний тиск, ініційований країнами G7 та Європейським Союзом, виявився ефективним інструментом стримування. Механізм цінової стелі, хоча й мав певні прогалини, суттєво обмежив можливості росії отримувати максимальний прибуток від продажу вуглеводнів.
Аналітики зазначають, що Кремль намагається обійти обмеження, використовуючи «тіньовий флот» та складні схеми перестрахування. Однак ці заходи є дорогими та не можуть повністю нівелювати вплив міжнародних обмежень на кінцеву вартість проданої нафти.
Таким чином, падіння енергетичних доходів на 20% є чітким індикатором того, що міжнародні санкції досягають своєї мети – послаблення фінансової бази росії для продовження агресії. Очікується, що тиск на російський енергетичний сектор лише зростатиме у найближчій перспективі.