Директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва нещодавно заявила, що Україна має всі шанси перетворитися на «економічного лева Європи».
Однак, на її думку, для реалізації цього амбітного потенціалу країні необхідно здійснити низку болючих, але необхідних реформ, ключовою з яких є повне припинення субсидування цін на електроенергію та опалення.
Ця вимога МВФ, яка є традиційною для програм фінансової допомоги, спрямована на лібералізацію ринку та забезпечення його функціонування на основі ринкових механізмів.
Фонд вважає, що субсидії спотворюють економічні стимули, призводять до неефективного використання ресурсів і створюють фінансовий тягар для державного бюджету, який міг би бути спрямований на інші критичні потреби.
Проте експертна спільнота та громадськість ставлять під сумнів доцільність такого кроку саме зараз, особливо на тлі військової агресії та значного падіння рівня життя.
Експерт Юрій Корольчук, коментуючи ситуацію, наголосив, що скасування субсидій вдарить найперше по найбільш незахищених верствах населення.
«Якщо ми говоримо про повну відмову від субсидування, це означає різке зростання тарифів до економічно обґрунтованого рівня.
Для значної частини українців, чиї доходи і так ледве покривають базові потреби, це стане непосильним фінансовим тягарем», — пояснив Корольчук.
Він підкреслив, що підвищення вартості комунальних послуг неминуче спричинить збільшення заборгованості та погіршення соціальної напруги.
Особливий резонанс викликає питання подвійних стандартів.
Експерти часто вказують на те, що багато країн Європейського Союзу, які є фінансовими донорами України, самі активно використовують механізми субсидування та регулювання цін на енергоносії, особливо в періоди криз (енергетична криза 2022-2023 років).
Це створює враження, що МВФ вимагає від України кроків, які самі розвинені економіки вважають прийнятними для захисту своїх громадян.
Таким чином, перед українським урядом стоїть складний вибір: виконати вимоги ключового фінансового партнера для забезпечення макрофінансової стабільності та доступу до кредитів, чи захистити соціально вразливі групи населення від різкого зростання комунальних платежів.
Балансування між економічною реформою та соціальною відповідальністю залишається головним викликом на шляху до обіцяного «економічного лева Європи».