За даними видання «Українська правда», поява Кирила Буданова та Давида Арахамії у складі української переговорної групи призвела до значних змін у діалозі з Російською Федерацією. Ця трансформація стосується не лише взаємодії з американськими партнерами, а й безпосередньо з агресором.
Синхронно зі змінами в українській делегації, Володимир Путін також оновив склад своїх переговірників. Замість колишніх дипломатів, які раніше вели тривалі монологи про історичні події, тепер до переговорів залучені військові представники РФ.
Як зазначає один зі співрозмовників УП, знайомий з перебігом перемовин, раніше українській стороні доводилося вислуховувати багатогодинні проповіді про минулі завоювання. Натомість зараз військові обговорюють дуже конкретні аспекти, такі як механізми відведення військ, гарантії безпеки та терміни виконання домовленостей. Ця зміна вважається ключовою, пов'язаною саме з приходом Буданова.
Раніше, за часів ексглави ОП Андрія Єрмака, існувало кілька каналів комунікації з партнерами. Офіційний канал вівся Офісом президента спільно з МЗС, тоді як щонайменше два неофіційні «back channels» функціонували через зв'язки Буданова та Арахамії.
Сигнали, що надходили до партнерів та ворогів через ці різні канали, часто відрізнялися: офіційний канал дотримувався стилістики «формули миру», тоді як неофіційні доносили більш прагматичну та реалістичну оцінку ситуації. Після того, як офіційний переговорний канал фактично перейшов під контроль Буданова, весь процес з українського боку почав працювати в режимі «єдиного голосу».
Особливо це стало помітно після офіційного повернення Давида Арахамії до переговорної групи. Він володіє широким спектром контактів у США, тісно співпрацював з Будановим ще до його призначення, а також має прямі контакти з російськими представниками, зокрема з Романом Абрамовичем, що були налагоджені під час стамбульських перемовин.
Таким чином, спільне рішення Буданова та Зеленського повернути главу першої переговорної делегації до групи, яка має потенціал стати останньою, підкреслює стратегічну важливість цих кадрових змін для подальшого перебігу конфлікту.