Система державного управління, що понад п'ять років базувалася на принципах дружби та особистої лояльності, не могла просто так зникнути після відходу Андрія Єрмака з посади голови Офісу президента. Особливо, якщо така відставка була б вимушеним кроком для Володимира Зеленського, а не зваженим рішенням.
Саме Єрмак протягом багатьох років створював цю складну систему, орієнтовану на президента. Тому питання про його поточний вплив залишається в центрі уваги політичних та бізнесових кіл вже понад два місяці.
З одного боку, ключові фігури, пов'язані з Єрмаком, продовжують обіймати високі державні посади. Цей факт часто інтерпретується як ознака того, що "віцепрезидент" міг лише публічно дистанціюватися від першої особи держави, але не від реальних справ.
З іншого боку, обшуки, проведені НАБУ та САП, а також перспектива можливих підозр, навряд чи були аргументом для президента втратити не лише керівника свого Офісу, а й близького друга.
Журналісти "Української правди" не могли проігнорувати цей суспільний запит. Вони не лише активно шукали і, як завжди, знайшли Андрія Єрмака, а й ретельно дослідили його контакти та зв'язки, наскільки це було можливо.
Цей матеріал проливає світло на те, яким чином функціонує владна вертикаль і хто насправді має вирішальне слово у важливих державних питаннях. Детальніше про отримані дані та висновки читайте у повному розслідуванні "Української правди".